орієнтуватися
/[ɔrʲijentʊˈʋatesʲɐ]/
Ukrainianverb
Grammatical form
орієнтуватися is the passive form of орієнтува́ти impf.
Definitions
- 1.to orient oneself, to orientate oneself, to get one's bearings (to determine one's position relative to the surroundings)
- 2.to orient oneself, to orientate oneself (towards: на + accusative) (determine in which direction one is facing)
Synonyms & related words
Related words (1)
- дезорієнтува́тися
Etymology
From орієнтува́ти (orijentuváty) + -ся (-sja). Compare Belarusian арыентава́цца (aryjentavácca), Polish orientować się, Russian ориенти́роваться (orijentírovatʹsja).
Forms
- орієнтува́тисяcanonical • imperfective
- orijentuvátysjaromanization
- зорієнтува́тисяperfective
- орієнтува́тисяimperfective • infinitive
- орієнтува́тисьimperfective • infinitive
- орієнтува́тьсяimperfective • infinitive
- -active • imperfective • present
- -active • imperfective • past
- -imperfective • passive • present
- -imperfective • passive • past
- орієнту́ючисьadverbial • imperfective • present
- орієнтува́вшисьadverbial • imperfective • past
- орієнту́юсяfirst-person • imperfective • present • singular
- орієнту́юсьfirst-person • imperfective • present • singular
- бу́ду орієнтува́тисяfirst-person • future • imperfective • singular
- бу́ду орієнтува́тисьfirst-person • future • imperfective • singular
- бу́ду орієнтува́тьсяfirst-person • future • imperfective • singular
- орієнтува́тимусьfirst-person • future • imperfective • singular
- орієнтува́тимусяfirst-person • future • imperfective • singular
- орієнту́єшсяimperfective • present • second-person • singular
- бу́деш орієнтува́тисяfuture • imperfective • second-person • singular
- бу́деш орієнтува́тисьfuture • imperfective • second-person • singular
- бу́деш орієнтува́тьсяfuture • imperfective • second-person • singular
- орієнтува́тимешсяfuture • imperfective • second-person • singular
- орієнту́єтьсяimperfective • present • singular • third-person
- бу́де орієнтува́тисяfuture • imperfective • singular • third-person
- бу́де орієнтува́тисьfuture • imperfective • singular • third-person
- бу́де орієнтува́тьсяfuture • imperfective • singular • third-person
- орієнтува́тиметьсяfuture • imperfective • singular • third-person
- орієнту́ємсяfirst-person • imperfective • plural • present
- орієнту́ємосяfirst-person • imperfective • plural • present
- орієнту́ємосьfirst-person • imperfective • plural • present
- бу́демо орієнтува́тисяfirst-person • future • imperfective • plural
- бу́демо орієнтува́тисьfirst-person • future • imperfective • plural
- бу́демо орієнтува́тьсяfirst-person • future • imperfective • plural
- орієнтува́тимемосьfirst-person • future • imperfective • plural
- орієнтува́тимемосяfirst-person • future • imperfective • plural
- орієнтува́тимемсяfirst-person • future • imperfective • plural
- орієнту́єтесяimperfective • plural • present • second-person
- орієнту́єтесьimperfective • plural • present • second-person
- бу́дете орієнтува́тисяfuture • imperfective • plural • second-person
- бу́дете орієнтува́тисьfuture • imperfective • plural • second-person
- бу́дете орієнтува́тьсяfuture • imperfective • plural • second-person
- орієнтува́тиметесьfuture • imperfective • plural • second-person
- орієнтува́тиметесяfuture • imperfective • plural • second-person
- орієнту́ютьсяimperfective • plural • present • third-person
- бу́дуть орієнтува́тисяfuture • imperfective • plural • third-person
- бу́дуть орієнтува́тисьfuture • imperfective • plural • third-person
- бу́дуть орієнтува́тьсяfuture • imperfective • plural • third-person
- орієнтува́тимутьсяfuture • imperfective • plural • third-person
- -first-person • imperative • singular
- орієнту́ймосяfirst-person • imperative • plural
- орієнту́ймосьfirst-person • imperative • plural
- орієнту́йсяimperative • second-person • singular
- орієнту́йсьimperative • second-person • singular
- орієнту́йтесяimperative • plural • second-person
- орієнту́йтесьimperative • plural • second-person
- орієнтува́всяmasculine • past • singular
- орієнтува́всьmasculine • past • singular
- орієнтува́лисяmasculine • past • plural
- орієнтува́лисьmasculine • past • plural
- орієнтува́ласяfeminine • past • singular
- орієнтува́ласьfeminine • past • singular
- орієнтува́лисяfeminine • past • plural
- орієнтува́лисьfeminine • past • plural
- орієнтува́лосяneuter • past • singular
- орієнтува́лосьneuter • past • singular
- орієнтува́лисяneuter • past • plural
- орієнтува́лисьneuter • past • plural
Conjugation
Infinitive:орієнтува́тися, орієнтува́тись, орієнтува́ться
| I | орієнту́юся, орієнту́юсь |
| you (sg) | орієнту́єшся |
| he/she/it | орієнту́ється |
| we | орієнту́ємся, орієнту́ємося, орієнту́ємось |
| you (pl) | орієнту́єтеся, орієнту́єтесь |
| they | орієнту́ються |
I
орієнту́юся, орієнту́юсь
you (sg)
орієнту́єшся
he/she/it
орієнту́ється
we
орієнту́ємся, орієнту́ємося, орієнту́ємось
you (pl)
орієнту́єтеся, орієнту́єтесь
they
орієнту́ються
Other Forms
gerund:орієнту́ючись, орієнтува́вшись
Full conjugation of орієнтуватися →