довідник
/[dɔˈʋʲidnek] | [dɔʋʲidˈnɪk]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.reference book, manual, handbook
- 2.telephone directory
Synonyms & related words
Word family
- телефо́нний дові́дник
Etymology
Cognates include Belarusian даве́днік (davjédnik).
Forms
- дові́дникcanonical
- довідни́к¹canonical • inanimate • masculine
- dovídnykromanization
- dovidnýk¹romanization
- дові́дникаgenitive
- довідника́¹genitive
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | дові́дник, довідни́к | дові́дники, довідники́¹, довідники́ |
| Genitive | дові́дника, довідника́ | дові́дників, довідникі́в¹, довідникі́в |
| Dative | дові́дникові, дові́днику, довіднико́ві, довіднику́ | дові́дникам, довідника́м |
| Accusative | дові́дник, довідни́к | дові́дники, довідники́ |
| Instrumental | дові́дником, довіднико́м | дові́дниками, довідника́ми |
| Locative | дові́днику, довіднику́ | дові́дниках, довідника́х |
| Vocative | дові́днику, довіднику́ | дові́дники, довідники́ |
Nominative
Singular
дові́дник, довідни́к
Plural
дові́дники, довідники́¹, довідники́
Genitive
Singular
дові́дника, довідника́
Plural
дові́дників, довідникі́в¹, довідникі́в
Dative
Singular
дові́дникові, дові́днику, довіднико́ві, довіднику́
Plural
дові́дникам, довідника́м
Accusative
Singular
дові́дник, довідни́к
Plural
дові́дники, довідники́
Instrumental
Singular
дові́дником, довіднико́м
Plural
дові́дниками, довідника́ми
Locative
Singular
дові́днику, довіднику́
Plural
дові́дниках, довідника́х
Vocative
Singular
дові́днику, довіднику́
Plural
дові́дники, довідники́