довідник
[dɔˈʋʲidnek] | [dɔʋʲidˈnɪk]nounUkrainian
Meanings
- 1reference book, manual, handbook
- 2telephone directory
Declension
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | дові́дник, довідни́к | дові́дники, довідники́¹, довідники́ |
| Genitive | дові́дника, довідника́ | дові́дників, довідникі́в¹, довідникі́в |
| Dative | дові́дникові, дові́днику, довіднико́ві, довіднику́ | дові́дникам, довідника́м |
| Accusative | дові́дник, довідни́к | дові́дники, довідники́ |
| Instrumental | дові́дником, довіднико́м | дові́дниками, довідника́ми |
| Locative | дові́днику, довіднику́ | дові́дниках, довідника́х |
| Vocative | дові́днику, довіднику́ | дові́дники, довідники́ |
Forms
- дові́дник
- canonical
- довідни́к¹
- canonical, inanimate, masculine
- dovídnyk
- romanization
- dovidnýk¹
- romanization
- дові́дника
- genitive
- довідника́¹
- genitive
Origin
Cognates include Belarusian даве́днік (davjédnik).