винуватий
/[ʋenʊˈʋatei̯]/
Ukrainianadjnoun
Definitions
- 1.guilty, culpable, to blame (responsible for wrongdoing)
- 2.guilty (judged to have committed a crime)
- 3.guilty (having a sense of guilt)
- 4.colloquialin debt
- 5.guilty party, culprit
Synonyms & related words
Synonyms
- винува́тець
- винний#Etymology 2
Related words (5)
- вина́
- ви́нний
- винува́тець
- винува́тиця
- винува́тити
Etymology
Inherited from Old Ruthenian виноватый (vinovatyj), from Old East Slavic виноватыи (vinovatyi), possibly from Proto-Slavic *vinovatъ. By surface analysis, вина́ (vyná) + -ува́тий (-uvátyj) (although this suffix is normally attached to adjectives). Compare Russian винова́тый (vinovátyj), Belarusian вінава́ты (vinaváty), Old Polish winowaty, Slovak vinovatý, Old Church Slavonic виноватъ (vinovatŭ).
Forms
- винува́тийcanonical
- vynuvátyjromanization
- винува́тоadverb
- винува́тістьabstract-noun
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | винува́тий, винува́те, винува́та | винува́ті |
| Genitive | винува́того, винува́тої | винува́тих |
| Dative | винува́тому, винува́тій | винува́тим |
| Accusative | винува́того, винува́те, винува́ту, винува́тий | винува́тих, винува́ті |
| Instrumental | винува́тим, винува́тою | винува́тими |
| Locative | винува́тому, винува́тім, винува́тій | винува́тих |
| Vocative | винува́тий, винува́те, винува́та | винува́ті |
Nominative
Singular
винува́тий, винува́те, винува́та
Plural
винува́ті
Genitive
Singular
винува́того, винува́тої
Plural
винува́тих
Dative
Singular
винува́тому, винува́тій
Plural
винува́тим
Accusative
Singular
винува́того, винува́те, винува́ту, винува́тий
Plural
винува́тих, винува́ті
Instrumental
Singular
винува́тим, винува́тою
Plural
винува́тими
Locative
Singular
винува́тому, винува́тім, винува́тій
Plural
винува́тих
Vocative
Singular
винува́тий, винува́те, винува́та
Plural
винува́ті