скінчитися
/[sʲkʲinˈt͡ʃɪtesʲɐ]/
Ukrainianverb
Definitions
- 1.to end, to come to an end, to finish
- 2.to run out
- 3.to die
Forms
- скінчи́тисяcanonical • perfective
- skinčýtysjaromanization
- скінча́тисяimperfective • rare
- 4cclass
- скінчи́тисяinfinitive • perfective
- скінчи́тисьinfinitive • perfective
- скінчи́тьсяinfinitive • perfective
- -active • perfective • present
- -active • past • perfective
- -passive • perfective • present
- -passive • past • perfective
- -adverbial • perfective • present
- скінчи́вшисьadverbial • past • perfective
- -first-person • perfective • present • singular
- скінчу́сяfirst-person • future • perfective • singular
- скінчу́сьfirst-person • future • perfective • singular
- -perfective • present • second-person • singular
- скі́нчишсяfuture • perfective • second-person • singular
- -perfective • present • singular • third-person
- скі́нчитьсяfuture • perfective • singular • third-person
- -first-person • perfective • plural • present
- скі́нчимсяfirst-person • future • perfective • plural
- скі́нчимосяfirst-person • future • perfective • plural
- скі́нчимосьfirst-person • future • perfective • plural
- -perfective • plural • present • second-person
- скі́нчитесяfuture • perfective • plural • second-person
- скі́нчитесьfuture • perfective • plural • second-person
- -perfective • plural • present • third-person
- скі́нчатьсяfuture • perfective • plural • third-person
- -first-person • imperative • singular
- скінчі́мсяfirst-person • imperative • plural
- скінчі́мосяfirst-person • imperative • plural
- скінчі́мосьfirst-person • imperative • plural
- скінчи́сяimperative • second-person • singular
- скінчи́сьimperative • second-person • singular
- скінчі́тьсяimperative • plural • second-person
- скінчи́всяmasculine • past • singular
- скінчи́всьmasculine • past • singular
- скінчи́лисяmasculine • past • plural
- скінчи́лисьmasculine • past • plural
- скінчи́ласяfeminine • past • singular
- скінчи́ласьfeminine • past • singular
- скінчи́лисяfeminine • past • plural
- скінчи́лисьfeminine • past • plural
- скінчи́лосяneuter • past • singular
- скінчи́лосьneuter • past • singular
- скінчи́лисяneuter • past • plural
- скінчи́лисьneuter • past • plural
Conjugation
Infinitive:скінчи́тися, скінчи́тись, скінчи́ться
| I | - |
| you (sg) | - |
| he/she/it | - |
| we | - |
| you (pl) | - |
| they | - |
I
-
you (sg)
-
he/she/it
-
we
-
you (pl)
-
they
-
Other Forms
gerund:-, скінчи́вшись
Full conjugation of скінчитися →