поліцай
/[pɔlʲiˈt͡sai̯]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.slangcop (police officer)
- 2.offensivecollaborationist auxiliary policeman working for the Nazi German occupation forces during World War II
- 3.offensiveany collaborationist policeman, e.g. during the Russian invasion of Ukraine
Etymology
Borrowed from German Polizei.
Forms
- поліца́йcanonical • masculine • person
- policájromanization
- поліца́яgenitive
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | поліца́й | поліца́ї |
| Genitive | поліца́я | поліца́їв |
| Dative | поліца́ю, поліца́єві | поліца́ям |
| Accusative | поліца́я | поліца́їв |
| Instrumental | поліца́єм | поліца́ями |
| Locative | поліца́ю, поліца́єві, поліца́ї | поліца́ях |
| Vocative | поліца́ю | поліца́ї |
Nominative
Singular
поліца́й
Plural
поліца́ї
Genitive
Singular
поліца́я
Plural
поліца́їв
Dative
Singular
поліца́ю, поліца́єві
Plural
поліца́ям
Accusative
Singular
поліца́я
Plural
поліца́їв
Instrumental
Singular
поліца́єм
Plural
поліца́ями
Locative
Singular
поліца́ю, поліца́єві, поліца́ї
Plural
поліца́ях
Vocative
Singular
поліца́ю
Plural
поліца́ї