покинути

Definitions

1. 1.
   to leave (not take away)
2. 2.
   to leave, to quit (depart from; separate from)

   • З поча́тку повномасшта́бного вто́ргнення Росі́ї Украї́ну поки́нули по́над 5,5 млн осі́б.

     Z počátku povnomasštábnoho vtórhnennja Rosíji Ukrajínu pokýnuly pónad 5,5 mln osíb. — Since the start of Russia's full-scale invasion, over 5.5 million people have left Ukraine.

3. 3.
   to abandon, to forsake, to leave behind
4. 4.
   to leave off from, to cease, to quit (doing something: + щось or infinitive)
5. 5.
   to leave, to leave behind (:trace, consequence of action)

   • В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду не покину На нашій славній Україні,

     V nevoli, plačučy, umru, I vse z soboju zaberu — Maloho slidu ne pokynu Na našij slavnij Ukrajini, — In captivity, crying, will I die, And I will take all with me - Nary a trace will I leave On our glorious Ukraine,

6. 6.
   to leave, to bequeath (transfer possession of after death)

Synonyms & related words

Forms

Conjugation