оточення
/[ɔˈtɔt͡ʃenʲːɐ]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.verbal noun of оточи́ти (otočýty): encircling, enclosing
- 2.encirclement
- 3.environment, surroundings, environs, milieu
Forms
- ото́ченняcanonical • inanimate • neuter
- otóčennjaromanization
- ото́ченняgenitive
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | ото́чення | ото́чення |
| Genitive | ото́чення | ото́чень |
| Dative | ото́ченню | ото́ченням |
| Accusative | ото́чення | ото́чення |
| Instrumental | ото́ченням | ото́ченнями |
| Locative | ото́ченню, ото́ченні | ото́ченнях |
| Vocative | ото́чення | ото́чення |
Nominative
Singular
ото́чення
Plural
ото́чення
Genitive
Singular
ото́чення
Plural
ото́чень
Dative
Singular
ото́ченню
Plural
ото́ченням
Accusative
Singular
ото́чення
Plural
ото́чення
Instrumental
Singular
ото́ченням
Plural
ото́ченнями
Locative
Singular
ото́ченню, ото́ченні
Plural
ото́ченнях
Vocative
Singular
ото́чення
Plural
ото́чення