збирач
/[zbeˈrat͡ʃ]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.collector (a person who or thing that collects)
- 2.collector (a person who is employed to collect payments)
збира́ч пода́тків
zbyráč podátkiv — tax collector
- 3.picker (one who picks)
збира́ч фру́ктів
zbyráč frúktiv — fruit picker
- 4.forager, gatherer
мисли́вці і збира́чі
myslývci i zbyráči — hunters and gatherers
Etymology
From збира́ти (zbyráty) + -а́ч (-áč).
Forms
- збира́чcanonical • inanimate • masculine • person
- zbyráčromanization
- збирача́genitive
- збира́чкаfeminine
- збира́цькийadjective • relational
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Locative | збираче́ві, збирачу́, збирачі́ | збирача́х |
| Vocative | збира́чу | збирачі́ |
| Nominative | збира́ч | збирачі́ |
| Genitive | збирача́ | збирачі́в |
| Dative | збираче́ві, збирачу́ | збирача́м |
| Accusative | збирача́, збира́ч | збирачі́в, збирачі́ |
| Instrumental | збираче́м | збирача́ми |
Locative
Singular
збираче́ві, збирачу́, збирачі́
Plural
збирача́х
Vocative
Singular
збира́чу
Plural
збирачі́
Nominative
Singular
збира́ч
Plural
збирачі́
Genitive
Singular
збирача́
Plural
збирачі́в
Dative
Singular
збираче́ві, збирачу́
Plural
збирача́м
Accusative
Singular
збирача́, збира́ч
Plural
збирачі́в, збирачі́
Instrumental
Singular
збираче́м
Plural
збирача́ми