відказати
/[ʋʲidkɐˈzate]/
Ukrainianverb
Definitions
- 1.to answer, to respond, to reply
- 2.to bequeath
- 3.to refuse
- 4.to scold, to berate
Forms
- відказа́тиcanonical • perfective
- vidkazátyromanization
- відка́зуватиimperfective
- 6cclass
- відказа́тиinfinitive • perfective
- відказа́тьinfinitive • perfective
- -active • perfective • present
- -active • past • perfective
- -passive • perfective • present
- відка́занийpassive • past • perfective
- impersonal: відка́заноpassive • past • perfective
- -adverbial • perfective • present
- відказа́вшиadverbial • past • perfective
- -first-person • perfective • present • singular
- відкажу́first-person • future • perfective • singular
- -perfective • present • second-person • singular
- відка́жешfuture • perfective • second-person • singular
- -perfective • present • singular • third-person
- відка́жеfuture • perfective • singular • third-person
- -first-person • perfective • plural • present
- відка́жемfirst-person • future • perfective • plural
- відка́жемоfirst-person • future • perfective • plural
- -perfective • plural • present • second-person
- відка́жетеfuture • perfective • plural • second-person
- -perfective • plural • present • third-person
- відка́жутьfuture • perfective • plural • third-person
- -first-person • imperative • singular
- відкажі́мfirst-person • imperative • plural
- відкажі́моfirst-person • imperative • plural
- відкажи́imperative • second-person • singular
- відкажі́тьimperative • plural • second-person
- відказа́вmasculine • past • singular
- відказа́лиmasculine • past • plural
- відказа́лаfeminine • past • singular
- відказа́лиfeminine • past • plural
- відказа́лоneuter • past • singular
- відказа́лиneuter • past • plural
Conjugation
Infinitive:відказа́ти, відказа́ть
| I | - |
| you (sg) | - |
| he/she/it | - |
| we | - |
| you (pl) | - |
| they | - |
I
-
you (sg)
-
he/she/it
-
we
-
you (pl)
-
they
-
Other Forms
gerund:-, відказа́вши
Full conjugation of відказати →