випадок
/[ˈʋɪpɐdɔk] | [ʋeˈpadɔk]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.case, occurrence, event
- 2.circumstances, situation, state of affairs
- 3.accident
Synonyms & related words
Word family
- випадко́вий
Etymology
By surface analysis, випасти (vypasty) + -ок (-ok). Cognates include Belarusian вы́падак (výpadak) and Polish wypadek.
Forms
- ви́падокcanonical
- випа́док¹canonical • inanimate • masculine
- výpadokromanization
- vypádok¹romanization
- ви́падкуgenitive
- випа́дку¹genitive
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | ви́падок, випа́док | ви́падки, випа́дки¹, випа́дки |
| Genitive | ви́падку, випа́дку | ви́падків, випа́дків¹, випа́дків |
| Dative | ви́падкові, ви́падку, випа́дкові, випа́дку | ви́падкам, випа́дкам |
| Accusative | ви́падок, випа́док | ви́падки, випа́дки |
| Instrumental | ви́падком, випа́дком | ви́падками, випа́дками |
| Locative | ви́падкові, ви́падку, випа́дкові, випа́дку | ви́падках, випа́дках |
| Vocative | ви́падку, випа́дку | ви́падки, випа́дки |
Nominative
Singular
ви́падок, випа́док
Plural
ви́падки, випа́дки¹, випа́дки
Genitive
Singular
ви́падку, випа́дку
Plural
ви́падків, випа́дків¹, випа́дків
Dative
Singular
ви́падкові, ви́падку, випа́дкові, випа́дку
Plural
ви́падкам, випа́дкам
Accusative
Singular
ви́падок, випа́док
Plural
ви́падки, випа́дки
Instrumental
Singular
ви́падком, випа́дком
Plural
ви́падками, випа́дками
Locative
Singular
ви́падкові, ви́падку, випа́дкові, випа́дку
Plural
ви́падках, випа́дках
Vocative
Singular
ви́падку, випа́дку
Plural
ви́падки, випа́дки