схоплюватиUkrainian conjugation
“to grab, to grasp, to seize, to take hold of”/[ˈsxɔplʲʊʋɐte]/imperfective
Aspect partner: схопи́ти
present
| 1st person singular | схо́плюю |
|---|---|
| 2nd person singular | схо́плюєш |
| 3rd person singular | схо́плює |
| 1st person plural | схо́плюєм, схо́плюємо |
| 2nd person plural | схо́плюєте |
| 3rd person plural | схо́плюють |
future
| 1st person singular | бу́ду схо́плювати, бу́ду схо́плювать, схо́плюватиму |
|---|---|
| 2nd person singular | бу́деш схо́плювати, бу́деш схо́плювать, схо́плюватимеш |
| 3rd person singular | бу́де схо́плювати, бу́де схо́плювать, схо́плюватиме |
| 1st person plural | бу́демо схо́плювати, бу́демо схо́плювать, схо́плюватимемо, схо́плюватимем |
| 2nd person plural | бу́дете схо́плювати, бу́дете схо́плювать, схо́плюватимете |
| 3rd person plural | бу́дуть схо́плювати, бу́дуть схо́плювать, схо́плюватимуть |
past
| masculine singular | схо́плював |
|---|---|
| feminine singular | схо́плювала |
| neuter singular | схо́плювало |
| plural | схо́плювали |
imperative
| 2nd person singular | схо́плюй |
|---|---|
| 1st person plural | схо́плюймо |
| 2nd person plural | схо́плюйте |
Other forms
- схо́плювавшиadverbial · imperfective · past
- схо́плюватиcanonical · imperfective
- sxópljuvatyromanization
- схопи́тиperfective
- 2aclass
- схо́плюватиimperfective · infinitive
- схо́плюватьimperfective · infinitive
- схо́плюючиadverbial · imperfective · present