розгублюватисяUkrainian conjugation
“to be lost (of multiple objects)”/[rozˈɦublʲʊʋɐtesʲɐ]/imperfective
Aspect partner: розгуби́тися
present
| 1st person singular | розгу́блююся, розгу́блююсь |
|---|---|
| 2nd person singular | розгу́блюєшся |
| 3rd person singular | розгу́блюється |
| 1st person plural | розгу́блюємся, розгу́блюємося, розгу́блюємось |
| 2nd person plural | розгу́блюєтеся, розгу́блюєтесь |
| 3rd person plural | розгу́блюються |
future
| 1st person singular | бу́ду розгу́блюватися, бу́ду розгу́блюватись, бу́ду розгу́блюваться, розгу́блюватимусь, розгу́блюватимуся |
|---|---|
| 2nd person singular | бу́деш розгу́блюватися, бу́деш розгу́блюватись, бу́деш розгу́блюваться, розгу́блюватимешся |
| 3rd person singular | бу́де розгу́блюватися, бу́де розгу́блюватись, бу́де розгу́блюваться, розгу́блюватиметься |
| 1st person plural | бу́демо розгу́блюватися, бу́демо розгу́блюватись, бу́демо розгу́блюваться, розгу́блюватимемось, розгу́блюватимемося, розгу́блюватимемся |
| 2nd person plural | бу́дете розгу́блюватися, бу́дете розгу́блюватись, бу́дете розгу́блюваться, розгу́блюватиметесь, розгу́блюватиметеся |
| 3rd person plural | бу́дуть розгу́блюватися, бу́дуть розгу́блюватись, бу́дуть розгу́блюваться, розгу́блюватимуться |
past
| masculine singular | розгу́блювався, розгу́блювавсь |
|---|---|
| feminine singular | розгу́блювалася, розгу́блювалась |
| neuter singular | розгу́блювалося, розгу́блювалось |
| plural | розгу́блювалися, розгу́блювались |
imperative
| 2nd person singular | розгу́блюйся, розгу́блюйсь |
|---|---|
| 1st person plural | розгу́блюймося, розгу́блюймось |
| 2nd person plural | розгу́блюйтеся, розгу́блюйтесь |
Other forms
- розгу́блюватисяcanonical · imperfective
- rozhúbljuvatysjaromanization
- розгуби́тисяperfective
- 2aclass
- розгу́блюватисяimperfective · infinitive
- розгу́блюватисьimperfective · infinitive
- розгу́блюватьсяimperfective · infinitive
- розгу́блюючисьadverbial · imperfective · present
- розгу́блювавшисьadverbial · imperfective · past