Skip to main content

відмежовуватисяUkrainian conjugation

to dissociate oneself, to distance oneself, to mark oneself off, to separate oneself (from: від + genitive)/[ʋʲidmeˈʒɔwʊʋɐtesʲɐ]/imperfective

Aspect partner: відмежува́тися

present

1st person singularвідмежо́вуюся, відмежо́вуюсь
2nd person singularвідмежо́вуєшся
3rd person singularвідмежо́вується
1st person pluralвідмежо́вуємся, відмежо́вуємося, відмежо́вуємось
2nd person pluralвідмежо́вуєтеся, відмежо́вуєтесь
3rd person pluralвідмежо́вуються

future

1st person singularбу́ду відмежо́вуватися, бу́ду відмежо́вуватись, бу́ду відмежо́вуваться, відмежо́вуватимусь, відмежо́вуватимуся
2nd person singularбу́деш відмежо́вуватися, бу́деш відмежо́вуватись, бу́деш відмежо́вуваться, відмежо́вуватимешся
3rd person singularбу́де відмежо́вуватися, бу́де відмежо́вуватись, бу́де відмежо́вуваться, відмежо́вуватиметься
1st person pluralбу́демо відмежо́вуватися, бу́демо відмежо́вуватись, бу́демо відмежо́вуваться, відмежо́вуватимемось, відмежо́вуватимемося, відмежо́вуватимемся
2nd person pluralбу́дете відмежо́вуватися, бу́дете відмежо́вуватись, бу́дете відмежо́вуваться, відмежо́вуватиметесь, відмежо́вуватиметеся
3rd person pluralбу́дуть відмежо́вуватися, бу́дуть відмежо́вуватись, бу́дуть відмежо́вуваться, відмежо́вуватимуться

past

masculine singularвідмежо́вувався, відмежо́вувавсь
feminine singularвідмежо́вувалася, відмежо́вувалась
neuter singularвідмежо́вувалося, відмежо́вувалось
pluralвідмежо́вувалися, відмежо́вувались

imperative

2nd person singularвідмежо́вуйся, відмежо́вуйсь
1st person pluralвідмежо́вуймося, відмежо́вуймось
2nd person pluralвідмежо́вуйтеся, відмежо́вуйтесь

Other forms

  • відмежо́вуватисяcanonical · imperfective
  • vidmežóvuvatysjaromanization
  • відмежува́тисяperfective
  • 2aclass
  • відмежо́вуватисяimperfective · infinitive
  • відмежо́вуватисьimperfective · infinitive
  • відмежо́вуватьсяimperfective · infinitive
  • відмежо́вуючисьadverbial · imperfective · present
  • відмежо́вувавшисьadverbial · imperfective · past