Skip to main content

відволікатисяUkrainian conjugation

to become distracted, to get distracted, to get sidetracked/[ʋʲidwɔlʲiˈkatesʲɐ]/imperfective

Aspect partner: відволікти́ся

present

1st person singularвідволіка́юся, відволіка́юсь
2nd person singularвідволіка́єшся
3rd person singularвідволіка́ється
1st person pluralвідволіка́ємся, відволіка́ємося, відволіка́ємось
2nd person pluralвідволіка́єтеся, відволіка́єтесь
3rd person pluralвідволіка́ються

future

1st person singularбу́ду відволіка́тися, бу́ду відволіка́тись, бу́ду відволіка́ться, відволіка́тимусь, відволіка́тимуся
2nd person singularбу́деш відволіка́тися, бу́деш відволіка́тись, бу́деш відволіка́ться, відволіка́тимешся
3rd person singularбу́де відволіка́тися, бу́де відволіка́тись, бу́де відволіка́ться, відволіка́тиметься
1st person pluralбу́демо відволіка́тися, бу́демо відволіка́тись, бу́демо відволіка́ться, відволіка́тимемось, відволіка́тимемося, відволіка́тимемся
2nd person pluralбу́дете відволіка́тися, бу́дете відволіка́тись, бу́дете відволіка́ться, відволіка́тиметесь, відволіка́тиметеся
3rd person pluralбу́дуть відволіка́тися, бу́дуть відволіка́тись, бу́дуть відволіка́ться, відволіка́тимуться

past

masculine singularвідволіка́вся, відволіка́всь
feminine singularвідволіка́лася, відволіка́лась
neuter singularвідволіка́лося, відволіка́лось
pluralвідволіка́лися, відволіка́лись

imperative

2nd person singularвідволіка́йся, відволіка́йсь
1st person pluralвідволіка́ймося, відволіка́ймось
2nd person pluralвідволіка́йтеся, відволіка́йтесь

Other forms

  • відволіка́тисяcanonical · imperfective
  • vidvolikátysjaromanization
  • відволікти́сяperfective
  • 1aclass
  • відволіка́тисяimperfective · infinitive
  • відволіка́тисьimperfective · infinitive
  • відволіка́тьсяimperfective · infinitive
  • відволіка́ючисьadverbial · imperfective · present
  • відволіка́вшисьadverbial · imperfective · past