визнаватисяUkrainian conjugation
“to avouch, to confide”/[ʋeznɐˈʋatesʲɐ]/imperfective
Aspect partner: ви́знатися
present
| 1st person singular | визнава́юся, визнава́юсь |
|---|---|
| 2nd person singular | визнава́єшся |
| 3rd person singular | визнава́ється |
| 1st person plural | визнава́ємся, визнава́ємося, визнава́ємось |
| 2nd person plural | визнава́єтеся, визнава́єтесь |
| 3rd person plural | визнава́ються |
future
| 1st person singular | бу́ду визнава́тися, бу́ду визнава́тись, бу́ду визнава́ться, визнава́тимусь, визнава́тимуся |
|---|---|
| 2nd person singular | бу́деш визнава́тися, бу́деш визнава́тись, бу́деш визнава́ться, визнава́тимешся |
| 3rd person singular | бу́де визнава́тися, бу́де визнава́тись, бу́де визнава́ться, визнава́тиметься |
| 1st person plural | бу́демо визнава́тися, бу́демо визнава́тись, бу́демо визнава́ться, визнава́тимемось, визнава́тимемося, визнава́тимемся |
| 2nd person plural | бу́дете визнава́тися, бу́дете визнава́тись, бу́дете визнава́ться, визнава́тиметесь, визнава́тиметеся |
| 3rd person plural | бу́дуть визнава́тися, бу́дуть визнава́тись, бу́дуть визнава́ться, визнава́тимуться |
past
| masculine singular | визнава́вся, визнава́всь |
|---|---|
| feminine singular | визнава́лася, визнава́лась |
| neuter singular | визнава́лося, визнава́лось |
| plural | визнава́лися, визнава́лись |
imperative
| 2nd person singular | визнава́йся, визнава́йсь |
|---|---|
| 1st person plural | визнава́ймося, визнава́ймось |
| 2nd person plural | визнава́йтеся, визнава́йтесь |
Other forms
- визнава́тисяcanonical · imperfective
- vyznavátysjaromanization
- ви́знатисяperfective
- 1aclass
- визнава́тисяimperfective · infinitive
- визнава́тисьimperfective · infinitive
- визнава́тьсяimperfective · infinitive
- визнава́ючисьadverbial · imperfective · present
- визнава́вшисьadverbial · imperfective · past