розчарування
/[rɔʒt͡ʃɐrʊˈʋanʲːɐ]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.verbal noun of розчарува́ти pf (rozčaruváty):
Etymology
розчарува́ти pf (rozčaruváty, “to celebrate”) + -а́ння (-ánnja). Compare Russian разочарова́ние (razočarovánije), Belarusian расчарава́нне (rasčaravánnje), Polish rozczarowanie.
Forms
- розчарува́нняcanonical • inanimate • neuter
- rozčaruvánnjaromanization
- розчарува́нняgenitive
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | розчарува́ння | розчарува́ння |
| Genitive | розчарува́ння | розчарува́нь |
| Dative | розчарува́нню | розчарува́нням |
| Accusative | розчарува́ння | розчарува́ння |
| Instrumental | розчарува́нням | розчарува́ннями |
| Locative | розчарува́нню, розчарува́нні | розчарува́ннях |
| Vocative | розчарува́ння | розчарува́ння |
Nominative
Singular
розчарува́ння
Plural
розчарува́ння
Genitive
Singular
розчарува́ння
Plural
розчарува́нь
Dative
Singular
розчарува́нню
Plural
розчарува́нням
Accusative
Singular
розчарува́ння
Plural
розчарува́ння
Instrumental
Singular
розчарува́нням
Plural
розчарува́ннями
Locative
Singular
розчарува́нню, розчарува́нні
Plural
розчарува́ннях
Vocative
Singular
розчарува́ння
Plural
розчарува́ння