підкоритися
/[pʲidkɔˈrɪtesʲɐ]/
Ukrainianverb
Grammatical form
підкоритися is the passive form of підкори́ти pf.
Definitions
- 1.to submit, to bend, to knuckle under (to yield or give way to another)
- 2.to obey
- 3.to comply (with)
Synonyms & related words
Synonyms
- послу́хатися
Etymology
From підкори́ти (pidkorýty) + -ся (-sja).
Forms
- підкори́тисяcanonical • perfective
- pidkorýtysjaromanization
- підкоря́тисяimperfective
- підко́рюватисяimperfective • rare
- підкори́тисяinfinitive • perfective
- підкори́тисьinfinitive • perfective
- підкори́тьсяinfinitive • perfective
- -active • perfective • present
- -active • past • perfective
- -passive • perfective • present
- -passive • past • perfective
- -adverbial • perfective • present
- підкори́вшисьadverbial • past • perfective
- -first-person • perfective • present • singular
- підкорю́сяfirst-person • future • perfective • singular
- підкорю́сьfirst-person • future • perfective • singular
- -perfective • present • second-person • singular
- підкори́шсяfuture • perfective • second-person • singular
- -perfective • present • singular • third-person
- підкори́тьсяfuture • perfective • singular • third-person
- -first-person • perfective • plural • present
- підкори́мсяfirst-person • future • perfective • plural
- підкоримо́сяfirst-person • future • perfective • plural
- підкоримо́сьfirst-person • future • perfective • plural
- -perfective • plural • present • second-person
- підкорите́сяfuture • perfective • plural • second-person
- підкорите́сьfuture • perfective • plural • second-person
- -perfective • plural • present • third-person
- підкоря́тьсяfuture • perfective • plural • third-person
- -first-person • imperative • singular
- підкорі́мсяfirst-person • imperative • plural
- підкорі́мосяfirst-person • imperative • plural
- підкорі́мосьfirst-person • imperative • plural
- підкори́сяimperative • second-person • singular
- підкори́сьimperative • second-person • singular
- підкорі́тьсяimperative • plural • second-person
- підкори́всяmasculine • past • singular
- підкори́всьmasculine • past • singular
- підкори́лисяmasculine • past • plural
- підкори́лисьmasculine • past • plural
- підкори́ласяfeminine • past • singular
- підкори́ласьfeminine • past • singular
- підкори́лисяfeminine • past • plural
- підкори́лисьfeminine • past • plural
- підкори́лосяneuter • past • singular
- підкори́лосьneuter • past • singular
- підкори́лисяneuter • past • plural
- підкори́лисьneuter • past • plural
Conjugation
Infinitive:підкори́тися, підкори́тись, підкори́ться
| I | - |
| you (sg) | - |
| he/she/it | - |
| we | - |
| you (pl) | - |
| they | - |
I
-
you (sg)
-
he/she/it
-
we
-
you (pl)
-
they
-
Other Forms
gerund:-, підкори́вшись
Full conjugation of підкоритися →