мовчазний
/[mɔu̯t͡ʃɐzˈnɪi̯]/
Ukrainianadj
Definitions
- 1.silent, taciturn, tight-lipped, untalkative (disinclined to speak)
- 2.silent (unaccompanied by the sound of speech)
- 3.silent, tacit, wordless (conveyed without the use of words)
Synonyms & related words
Synonyms
- безмо́вний
- мовчазли́вий
- небалаку́чий
- неговірки́й
Etymology
From мовча́ти (movčáty).
Forms
- мовчазни́йcanonical
- movčaznýjromanization
- мовча́зноadverb
- мовча́зністьabstract-noun
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | мовчазни́й, мовчазне́, мовчазна́ | мовчазні́ |
| Genitive | мовчазно́го, мовчазно́ї | мовчазни́х |
| Dative | мовчазно́му, мовчазні́й | мовчазни́м |
| Accusative | мовчазно́го, мовчазне́, мовчазну́, мовчазни́й | мовчазни́х, мовчазні́ |
| Instrumental | мовчазни́м, мовчазно́ю | мовчазни́ми |
| Locative | мовчазно́му, мовчазні́м, мовчазні́й | мовчазни́х |
| Vocative | мовчазни́й, мовчазне́, мовчазна́ | мовчазні́ |
Nominative
Singular
мовчазни́й, мовчазне́, мовчазна́
Plural
мовчазні́
Genitive
Singular
мовчазно́го, мовчазно́ї
Plural
мовчазни́х
Dative
Singular
мовчазно́му, мовчазні́й
Plural
мовчазни́м
Accusative
Singular
мовчазно́го, мовчазне́, мовчазну́, мовчазни́й
Plural
мовчазни́х, мовчазні́
Instrumental
Singular
мовчазни́м, мовчазно́ю
Plural
мовчазни́ми
Locative
Singular
мовчазно́му, мовчазні́м, мовчазні́й
Plural
мовчазни́х
Vocative
Singular
мовчазни́й, мовчазне́, мовчазна́
Plural
мовчазні́