мисливець
/[mesˈɫɪʋet͡sʲ]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.hunter, huntsman
- 2.hunter (one who hunts or seeks after anything) (+за instrumental)
- 3.lover, devotee (one who loves something) (+до genitive)
- 4.a smart, witty person
Forms
- мисли́вецьcanonical • masculine • person
- myslývecʹromanization
- мисли́вцяgenitive
- мисли́вицяfeminine
- мисли́вськийadjective • relational
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | мисли́вець | мисли́вці |
| Genitive | мисли́вця | мисли́вців |
| Dative | мисли́вцеві, мисли́вцю | мисли́вцям |
| Accusative | мисли́вця | мисли́вців |
| Instrumental | мисли́вцем | мисли́вцями |
| Locative | мисли́вцеві, мисли́вцю, мисли́вці | мисли́вцях |
| Vocative | мисли́вцю | мисли́вці |
Nominative
Singular
мисли́вець
Plural
мисли́вці
Genitive
Singular
мисли́вця
Plural
мисли́вців
Dative
Singular
мисли́вцеві, мисли́вцю
Plural
мисли́вцям
Accusative
Singular
мисли́вця
Plural
мисли́вців
Instrumental
Singular
мисли́вцем
Plural
мисли́вцями
Locative
Singular
мисли́вцеві, мисли́вцю, мисли́вці
Plural
мисли́вцях
Vocative
Singular
мисли́вцю
Plural
мисли́вці