гордовитий
/[ɦɔrdɔˈʋɪtei̯]/
Ukrainianadj
Definitions
- 1.proud
- 2.prideful, haughty, arrogant
Etymology
го́рдий (hórdyj) + -ови́тий (-ovýtyj)
Forms
- гордови́тийcanonical
- hordovýtyjromanization
- гордови́тоadverb
- гордови́тістьabstract-noun
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | гордови́тий, гордови́те, гордови́та | гордови́ті |
| Genitive | гордови́того, гордови́тої | гордови́тих |
| Dative | гордови́тому, гордови́тій | гордови́тим |
| Accusative | гордови́того, гордови́те, гордови́ту, гордови́тий | гордови́тих, гордови́ті |
| Instrumental | гордови́тим, гордови́тою | гордови́тими |
| Locative | гордови́тому, гордови́тім, гордови́тій | гордови́тих |
| Vocative | гордови́тий, гордови́те, гордови́та | гордови́ті |
Nominative
Singular
гордови́тий, гордови́те, гордови́та
Plural
гордови́ті
Genitive
Singular
гордови́того, гордови́тої
Plural
гордови́тих
Dative
Singular
гордови́тому, гордови́тій
Plural
гордови́тим
Accusative
Singular
гордови́того, гордови́те, гордови́ту, гордови́тий
Plural
гордови́тих, гордови́ті
Instrumental
Singular
гордови́тим, гордови́тою
Plural
гордови́тими
Locative
Singular
гордови́тому, гордови́тім, гордови́тій
Plural
гордови́тих
Vocative
Singular
гордови́тий, гордови́те, гордови́та
Plural
гордови́ті