безапеляційний
/[bezɐpelʲɐˈt͡sʲii̯nei̯]/
Ukrainianadj
Definitions
- 1.unappealable
- 2.peremptory (precluding debate or expostulation; not admitting of question or appeal)
Forms
- безапеляці́йнийcanonical
- bezapeljacíjnyjromanization
- безапеляці́йноadverb
- безапеляці́йністьabstract-noun
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | безапеляці́йний, безапеляці́йне, безапеляці́йна | безапеляці́йні |
| Genitive | безапеляці́йного, безапеляці́йної | безапеляці́йних |
| Dative | безапеляці́йному, безапеляці́йній | безапеляці́йним |
| Accusative | безапеляці́йного, безапеляці́йне, безапеляці́йну, безапеляці́йний | безапеляці́йних, безапеляці́йні |
| Instrumental | безапеляці́йним, безапеляці́йною | безапеляці́йними |
| Locative | безапеляці́йному, безапеляці́йнім, безапеляці́йній | безапеляці́йних |
| Vocative | безапеляці́йний, безапеляці́йне, безапеляці́йна | безапеляці́йні |
Nominative
Singular
безапеляці́йний, безапеляці́йне, безапеляці́йна
Plural
безапеляці́йні
Genitive
Singular
безапеляці́йного, безапеляці́йної
Plural
безапеляці́йних
Dative
Singular
безапеляці́йному, безапеляці́йній
Plural
безапеляці́йним
Accusative
Singular
безапеляці́йного, безапеляці́йне, безапеляці́йну, безапеляці́йний
Plural
безапеляці́йних, безапеляці́йні
Instrumental
Singular
безапеляці́йним, безапеляці́йною
Plural
безапеляці́йними
Locative
Singular
безапеляці́йному, безапеляці́йнім, безапеляці́йній
Plural
безапеляці́йних
Vocative
Singular
безапеляці́йний, безапеляці́йне, безапеляці́йна
Plural
безапеляці́йні