відлітатиUkrainian conjugation
“to fly away, to fly off, to take off”/[ʋʲidʲlʲiˈtate]/imperfective
Aspect partner: відлеті́ти
present
| 1st person singular | відліта́ю |
|---|---|
| 2nd person singular | відліта́єш |
| 3rd person singular | відліта́є |
| 1st person plural | відліта́єм, відліта́ємо |
| 2nd person plural | відліта́єте |
| 3rd person plural | відліта́ють |
future
| 1st person singular | бу́ду відліта́ти, бу́ду відліта́ть, відліта́тиму |
|---|---|
| 2nd person singular | бу́деш відліта́ти, бу́деш відліта́ть, відліта́тимеш |
| 3rd person singular | бу́де відліта́ти, бу́де відліта́ть, відліта́тиме |
| 1st person plural | бу́демо відліта́ти, бу́демо відліта́ть, відліта́тимемо, відліта́тимем |
| 2nd person plural | бу́дете відліта́ти, бу́дете відліта́ть, відліта́тимете |
| 3rd person plural | бу́дуть відліта́ти, бу́дуть відліта́ть, відліта́тимуть |
past
| masculine singular | відліта́в |
|---|---|
| feminine singular | відліта́ла |
| neuter singular | відліта́ло |
| plural | відліта́ли |
imperative
| 2nd person singular | відліта́й |
|---|---|
| 1st person plural | відліта́ймо |
| 2nd person plural | відліта́йте |
Other forms
- відліта́тиcanonical · imperfective
- vidlitátyromanization
- відлеті́тиperfective
- 1aclass
- відліта́тиimperfective · infinitive
- відліта́тьimperfective · infinitive
- відліта́ючиadverbial · imperfective · present
- відліта́вшиadverbial · imperfective · past