відкидатисяUkrainian conjugation

to lean back, to recline/[ʋʲidkeˈdatesʲɐ]/imperfective

Aspect partner: відки́нутися

present

1st person singularвідкида́юся, відкида́юсь
2nd person singularвідкида́єшся
3rd person singularвідкида́ється
1st person pluralвідкида́ємся, відкида́ємося, відкида́ємось
2nd person pluralвідкида́єтеся, відкида́єтесь
3rd person pluralвідкида́ються

future

1st person singularбу́ду відкида́тися, бу́ду відкида́тись, бу́ду відкида́ться, відкида́тимусь, відкида́тимуся
2nd person singularбу́деш відкида́тися, бу́деш відкида́тись, бу́деш відкида́ться, відкида́тимешся
3rd person singularбу́де відкида́тися, бу́де відкида́тись, бу́де відкида́ться, відкида́тиметься
1st person pluralбу́демо відкида́тися, бу́демо відкида́тись, бу́демо відкида́ться, відкида́тимемось, відкида́тимемося, відкида́тимемся
2nd person pluralбу́дете відкида́тися, бу́дете відкида́тись, бу́дете відкида́ться, відкида́тиметесь, відкида́тиметеся
3rd person pluralбу́дуть відкида́тися, бу́дуть відкида́тись, бу́дуть відкида́ться, відкида́тимуться

past

masculine singularвідкида́вся, відкида́всь
feminine singularвідкида́лася, відкида́лась
neuter singularвідкида́лося, відкида́лось
pluralвідкида́лися, відкида́лись

imperative

2nd person singularвідкида́йся, відкида́йсь
1st person pluralвідкида́ймося, відкида́ймось
2nd person pluralвідкида́йтеся, відкида́йтесь

Other forms

  • відкида́тисяcanonical · imperfective
  • vidkydátysjaromanization
  • відки́нутисяperfective
  • 1aclass
  • відкида́тисяimperfective · infinitive
  • відкида́тисьimperfective · infinitive
  • відкида́тьсяimperfective · infinitive
  • відкида́ючисьadverbial · imperfective · present
  • відкида́вшисьadverbial · imperfective · past