відзначитисяUkrainian conjugation
“to distinguish oneself (make oneself noticeably different or better from others through accomplishments)”/[ʋʲid͡zˈnat͡ʃetesʲɐ] | [ʋʲid͡znɐˈt͡ʃɪtesʲɐ]/perfective
Aspect partner: відзнача́тися
future
| 1st person singular | відзна́чуся, відзна́чусь, відзначу́ся, відзначу́сь |
|---|---|
| 2nd person singular | відзна́чишся, відзначи́шся |
| 3rd person singular | відзна́читься, відзначи́ться |
| 1st person plural | відзна́чимся, відзна́чимося, відзна́чимось, відзначи́мся, відзначимо́ся, відзначимо́сь |
| 2nd person plural | відзна́читеся, відзна́читесь, відзначите́ся, відзначите́сь |
| 3rd person plural | відзна́чаться, відзнача́ться |
past
| masculine singular | відзна́чився, відзна́чивсь, відзначи́вся, відзначи́всь |
|---|---|
| feminine singular | відзна́чилася, відзна́чилась, відзначи́лася, відзначи́лась |
| neuter singular | відзна́чилося, відзна́чилось, відзначи́лося, відзначи́лось |
| plural | відзна́чилися, відзна́чились, відзначи́лися, відзначи́лись |
imperative
| 2nd person singular | відзна́чся, відзначи́ся, відзначи́сь |
|---|---|
| 1st person plural | відзна́чмося, відзна́чмось, відзначі́мся, відзначі́мося, відзначі́мось |
| 2nd person plural | відзна́чтеся, відзна́чтесь, відзначі́ться |
Other forms
- відзна́читисяcanonical
- відзначи́тисяcanonical · perfective
- vidznáčytysjaromanization
- vidznačýtysjaromanization
- відзнача́тисяimperfective
- відзна́чуватисяimperfective · rare
- 4a // 4bclass
- відзна́читисяinfinitive · perfective
- відзна́читисьinfinitive · perfective
- відзна́читьсяinfinitive · perfective
- відзначи́тисяinfinitive · perfective
- відзначи́тисьinfinitive · perfective
- відзначи́тьсяinfinitive · perfective
- відзна́чившисьadverbial · past · perfective
- відзначи́вшисьadverbial · past · perfective