відбиватисяUkrainian conjugation

to break off (to become detached by breaking or snapping)/[ʋʲidbeˈʋatesʲɐ]/imperfective

Aspect partner: відби́тися

present

1st person singularвідбива́юся, відбива́юсь
2nd person singularвідбива́єшся
3rd person singularвідбива́ється
1st person pluralвідбива́ємся, відбива́ємося, відбива́ємось
2nd person pluralвідбива́єтеся, відбива́єтесь
3rd person pluralвідбива́ються

future

1st person singularбу́ду відбива́тися, бу́ду відбива́тись, бу́ду відбива́ться, відбива́тимусь, відбива́тимуся
2nd person singularбу́деш відбива́тися, бу́деш відбива́тись, бу́деш відбива́ться, відбива́тимешся
3rd person singularбу́де відбива́тися, бу́де відбива́тись, бу́де відбива́ться, відбива́тиметься
1st person pluralбу́демо відбива́тися, бу́демо відбива́тись, бу́демо відбива́ться, відбива́тимемось, відбива́тимемося, відбива́тимемся
2nd person pluralбу́дете відбива́тися, бу́дете відбива́тись, бу́дете відбива́ться, відбива́тиметесь, відбива́тиметеся
3rd person pluralбу́дуть відбива́тися, бу́дуть відбива́тись, бу́дуть відбива́ться, відбива́тимуться

past

masculine singularвідбива́вся, відбива́всь
feminine singularвідбива́лася, відбива́лась
neuter singularвідбива́лося, відбива́лось
pluralвідбива́лися, відбива́лись

imperative

2nd person singularвідбива́йся, відбива́йсь
1st person pluralвідбива́ймося, відбива́ймось
2nd person pluralвідбива́йтеся, відбива́йтесь

Other forms

  • відбива́тисяcanonical · imperfective
  • vidbyvátysjaromanization
  • відби́тисяperfective
  • 1aclass
  • відбива́тисяimperfective · infinitive
  • відбива́тисьimperfective · infinitive
  • відбива́тьсяimperfective · infinitive
  • відбива́ючисьadverbial · imperfective · present
  • відбива́вшисьadverbial · imperfective · past
  • одбива́тисяalternative · obsolete