вириватисяUkrainian conjugation

to break away (become separated)/[ʋereˈʋatesʲɐ]/imperfective

Aspect partner: ви́рватися

present

1st person singularвирива́юся, вирива́юсь
2nd person singularвирива́єшся
3rd person singularвирива́ється
1st person pluralвирива́ємся, вирива́ємося, вирива́ємось
2nd person pluralвирива́єтеся, вирива́єтесь
3rd person pluralвирива́ються

future

1st person singularбу́ду вирива́тися, бу́ду вирива́тись, бу́ду вирива́ться, вирива́тимусь, вирива́тимуся
2nd person singularбу́деш вирива́тися, бу́деш вирива́тись, бу́деш вирива́ться, вирива́тимешся
3rd person singularбу́де вирива́тися, бу́де вирива́тись, бу́де вирива́ться, вирива́тиметься
1st person pluralбу́демо вирива́тися, бу́демо вирива́тись, бу́демо вирива́ться, вирива́тимемось, вирива́тимемося, вирива́тимемся
2nd person pluralбу́дете вирива́тися, бу́дете вирива́тись, бу́дете вирива́ться, вирива́тиметесь, вирива́тиметеся
3rd person pluralбу́дуть вирива́тися, бу́дуть вирива́тись, бу́дуть вирива́ться, вирива́тимуться

past

masculine singularвирива́вся, вирива́всь
feminine singularвирива́лася, вирива́лась
neuter singularвирива́лося, вирива́лось
pluralвирива́лися, вирива́лись

imperative

2nd person singularвирива́йся, вирива́йсь
1st person pluralвирива́ймося, вирива́ймось
2nd person pluralвирива́йтеся, вирива́йтесь

Other forms

  • вирива́тисяcanonical · imperfective
  • vyryvátysjaromanization
  • ви́рватисяperfective
  • 1aclass
  • вирива́тисяimperfective · infinitive
  • вирива́тисьimperfective · infinitive
  • вирива́тьсяimperfective · infinitive
  • вирива́ючисьadverbial · imperfective · present
  • вирива́вшисьadverbial · imperfective · past